1. Eкономічна енциклопедія

дисконт

рос. дисконт

(англ. discount) — 1. Форма прямої знижки, що застосовується у міжнародних розрахунках. 2. У банківський справі — операція купівлі цінного паперу за ціною, нижчою від номінальної. Різниця між номіналом і реальною ціною покупки становить розмір Д. 3. Різниця між форвардним курсом валюти і курсом при негайній поставці валюти. 4. Різниця на один і той самий товар у різні строки поставок. 5. У біржових угодах — знижка з ціни на товар, коли якість його нижча від обумовленої в контракті. 6. Відхилення у бік пониження від офіційного курсу у валютних угодах. 7. Купівля банками векселів до закінчення строку їх чинності. 8. Процент. що стягують банки за проведення цієї операції. 9. Знижка на ціну у зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисконт — диско́нт іменник чоловічого роду облік векселів Орфографічний словник української мови
  2. дисконт — -у, ч. 1》 Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов'язань до закінчення їхнього строку. 2》 Процент, що його вираховують у разі дострокового розрахунку за векселем або іншим борговим зобов'язанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисконт — (англ. discount) 1. придбання банками векселів до закінчення терміну відрахування відсотків. 2. зниження ціни на товар. 3. різниця між реальними і номінальними курсами акцій. Економічний словник
  4. дисконт — диско́нт (англ. discount, італ. sconto франц. escompte, від лат. computo – рахую) купівля банками капіталістичних країн векселів до закінчення їхнього строку; процент, що його стягують банки за цю операцію. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дисконт — Відрахування банком частини номінальної суми векселя, чека, цінних паперів у випадку їх викупу перед терміном виплати. Універсальний словник-енциклопедія
  6. дисконт — Ди́ско́нт, -ту і диско́нто, -та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. дисконт — ДИСКО́НТ, у, ч. 1. Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов язань до закінчення їх строку. 2. Процент, який вираховують при достроковому розрахунку по векселю або іншому борговому зобов’язанню. Словник української мови в 11 томах