1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дисконт

диско́нт

-у, ч.

1》 Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов'язань до закінчення їхнього строку.

2》 Процент, що його вираховують у разі дострокового розрахунку за векселем або іншим борговим зобов'язанням.

3》 Різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їхнім біржовим курсом у разі, якщо цей курс є нижчим за вартість.

4》 Різниця між цінами на той самий товар із різними термінами постачання.

5》 Відхилення від офіційного курсу валюти в бік зменшення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисконт — диско́нт іменник чоловічого роду облік векселів Орфографічний словник української мови
  2. дисконт — (англ. discount) 1. придбання банками векселів до закінчення терміну відрахування відсотків. 2. зниження ціни на товар. 3. різниця між реальними і номінальними курсами акцій. Економічний словник
  3. дисконт — диско́нт (англ. discount, італ. sconto франц. escompte, від лат. computo – рахую) купівля банками капіталістичних країн векселів до закінчення їхнього строку; процент, що його стягують банки за цю операцію. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дисконт — Відрахування банком частини номінальної суми векселя, чека, цінних паперів у випадку їх викупу перед терміном виплати. Універсальний словник-енциклопедія
  5. дисконт — Ди́ско́нт, -ту і диско́нто, -та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дисконт — ДИСКО́НТ, у, ч. 1. Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов язань до закінчення їх строку. 2. Процент, який вираховують при достроковому розрахунку по векселю або іншому борговому зобов’язанню. Словник української мови в 11 томах
  7. дисконт — рос. дисконт (англ. discount) — 1. Форма прямої знижки, що застосовується у міжнародних розрахунках. 2. У банківський справі — операція купівлі цінного паперу за ціною, нижчою від номінальної. Eкономічна енциклопедія