екзекуція

рос. экзекуция

(латин. execuitio — покарання) — 1. Виконання рішень судових чи адміністративних органів. 2. Тілесне покарання.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзекуція — Страта, кара Словник чужослів Павло Штепа
  2. екзекуція — -ї, ж., заст. 1》 Тілесне покарання. 2》 Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. екзекуція — ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. Словник синонімів української мови
  4. екзекуція — екзеку́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. екзекуція — екзеку́ція (від лат. exsecutio – виконання, покарання) 1. Тілесне покарання. 2. В буржуазному праві добровільне чи примусове виконання рішень судових і адміністративних органів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екзекуція — Здеку́ція, екзеку́ція: — виконання судового вироку, урядове, судове стягнення боргу (податкового та ін.) [I] — домагання судовим шляхом свого права, повернення чогось [VII] — колись це було насильне стягання несплачених податків з галицького населення... Словник з творів Івана Франка
  7. екзекуція — Тілесна кара <�покарання>; З. П. страта, кара на горло, розп'яття, каменування, спалення, автодафе, розстріл, повішання, гільйотинування, лінчування. Словник синонімів Караванського
  8. екзекуція — ЕКЗЕКУ́ЦІЯ, ї, ж., заст. 1. Тілесне покарання. Досі пече його отой сповнений невимовного болю, докору й осуду погляд закривавленого після екзекуції Оленчука (Гончар, Таврія.., 1957, 575). Словник української мови в 11 томах
  9. екзекуція — Екзеку́ція, -ції, -цією; -ку́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)