1. Словник з творів Івана Франка

екзекуція

Здеку́ція, екзеку́ція:

— виконання судового вироку, урядове, судове стягнення боргу (податкового та ін.) [I]

— домагання судовим шляхом свого права, повернення чогось [VII]

— колись це було насильне стягання несплачених податків з галицького населення, яке супроводжувалось продажем майна з молотка (ліцитацією) [XI]

— примусове виконання присуду, урядове судове стягнення боргу (часто податкового), яке здійснювалось на основі продажу майна боржника з молотка [44-1;44-2]

— примусове стягнення державних податків з селян [47]

— судове стягнення (податків тощо) [VI]

— тілесне покарання [52]

— тут: виконання судового рішення [23]

— Екзеку́ція податкова: стягнення податку [53]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзекуція — екзеку́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. екзекуція — Тілесна кара <�покарання>; З. П. страта, кара на горло, розп'яття, каменування, спалення, автодафе, розстріл, повішання, гільйотинування, лінчування. Словник синонімів Караванського
  3. екзекуція — -ї, ж., заст. 1》 Тілесне покарання. 2》 Виконання судового чи адміністративного вироку про смертну кару, тілесне покарання, стягнення боргу, податку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзекуція — Страта, кара Словник чужослів Павло Штепа
  5. екзекуція — екзеку́ція (від лат. exsecutio – виконання, покарання) 1. Тілесне покарання. 2. В буржуазному праві добровільне чи примусове виконання рішень судових і адміністративних органів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екзекуція — ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. Словник синонімів української мови
  7. екзекуція — Екзеку́ція, -ції, -цією; -ку́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. екзекуція — ЕКЗЕКУ́ЦІЯ, ї, ж., заст. 1. Тілесне покарання. Досі пече його отой сповнений невимовного болю, докору й осуду погляд закривавленого після екзекуції Оленчука (Гончар, Таврія.., 1957, 575). Словник української мови в 11 томах
  9. екзекуція — рос. экзекуция (латин. execuitio — покарання) — 1. Виконання рішень судових чи адміністративних органів. 2. Тілесне покарання. Eкономічна енциклопедія