екзекутор
Екзеку́тор:
— податковий екзекутор: тут — чиновник, судовий виконавець [XIX] Зараз по жнивах приходить податковий екзекутор і забирає останню одежину, останню жменю збіжжя, а ти, бідний чоловіче, зі своїми дітьми, про мене, хоч у воду скачи! [XIX]
— судовий виконавець [18;III]
— судовий виконавець, збирач податків [44-1;44-2]
— судовий виконавець, збирач штрафів і податків [46-2]
— так звався в Галичині збирач податків, судовий виконавець [XI]
— чиновник, судовий виконавець [46-1]
— чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за їх виконанням, зокрема на ділянці сплати податків [52]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзекутор — екзеку́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- екзекутор — Виконавець екзекуції; П. каратель, кат, вішатель, розпинатель. Словник синонімів Караванського
- екзекутор — -а, ч. 1》 У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. 2》 заст. Той, хто здійснював екзекуцію (у 1 знач.) або керував нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екзекутор — Екзеку́тор, -ра; -ку́тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- екзекутор — ЕКЗЕКУ́ТОР, а, ч. 1. У царській Росії — чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. Екзекутор зігнувся і переступив поріг, за ним увійшов присяжний, а відтак Сівчук (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах