екзекутор

Значення в інших словниках

1. екзекутор — Екзеку́тор: — податковий екзекутор: тут — чиновник, судовий виконавець [XIX] Зараз по жнивах приходить податковий екзекутор і забирає останню одежину, останню жменю збіжжя, а ти, бідний чоловіче, зі своїми дітьми, про мене, хоч у воду скачи!... Словник з творів Івана Франка
2. екзекутор — екзеку́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. екзекутор — Виконавець екзекуції; П. каратель, кат, вішатель, розпинатель. Словник синонімів Караванського
4. екзекутор — -а, ч. 1》 У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. 2》 заст. Той, хто здійснював екзекуцію (у 1 знач.) або керував нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. екзекутор — ЕКЗЕКУ́ТОР, а, ч. 1. У царській Росії — чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. Екзекутор зігнувся і переступив поріг, за ним увійшов присяжний, а відтак Сівчук (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах