1. Словник синонімів Караванського

екзекутор

Виконавець екзекуції; П. каратель, кат, вішатель, розпинатель.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзекутор — Екзеку́тор: — податковий екзекутор: тут — чиновник, судовий виконавець [XIX] Зараз по жнивах приходить податковий екзекутор і забирає останню одежину, останню жменю збіжжя, а ти, бідний чоловіче, зі своїми дітьми, про мене, хоч у воду скачи!... Словник з творів Івана Франка
  2. екзекутор — екзеку́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. екзекутор — -а, ч. 1》 У царській Росії – чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. 2》 заст. Той, хто здійснював екзекуцію (у 1 знач.) або керував нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзекутор — Екзеку́тор, -ра; -ку́тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. екзекутор — ЕКЗЕКУ́ТОР, а, ч. 1. У царській Росії — чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь державній установі. Екзекутор зігнувся і переступив поріг, за ним увійшов присяжний, а відтак Сівчук (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах