емфітевзис

рос. эмфитевзис

(англ. emphyteusis) — передбачений ще римським правом особливий вид спадкоємного користування чужою землею, за яким держатель ділянки вносить орендну плату власникові і платить державні податки. Е. як відношення власності (траст) враховується біржовими агентами при оформленні біржових угод про купівлю-продаж земельних ділянок.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емфітевзис — -у, ч. У римському праві – спадкове довготривале право користування чужою землею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. емфітевзис — ЕМФІТЕ́ВЗИС, у, ч., юр. У Стародавньому Римі та деяких сучасних державах – вид спадкового довгострокового користування чужою землею, а також спеціальний знак, що вказує на таке землекористування. Словник української мови у 20 томах