емфітевзис

емфіте́взис

-у, ч.

У римському праві – спадкове довготривале право користування чужою землею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емфітевзис — ЕМФІТЕ́ВЗИС, у, ч., юр. У Стародавньому Римі та деяких сучасних державах – вид спадкового довгострокового користування чужою землею, а також спеціальний знак, що вказує на таке землекористування. Словник української мови у 20 томах
  2. емфітевзис — рос. эмфитевзис (англ. emphyteusis) — передбачений ще римським правом особливий вид спадкоємного користування чужою землею, за яким держатель ділянки вносить орендну плату власникові і платить державні податки. Eкономічна енциклопедія