емфітевзис
ЕМФІТЕ́ВЗИС, у, ч., юр.
У Стародавньому Римі та деяких сучасних державах – вид спадкового довгострокового користування чужою землею, а також спеціальний знак, що вказує на таке землекористування.
Привертає увагу ренесансний дім із гарними вікнами; на ньому міський герб, знак емфітевзису (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- емфітевзис — -у, ч. У римському праві – спадкове довготривале право користування чужою землею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- емфітевзис — рос. эмфитевзис (англ. emphyteusis) — передбачений ще римським правом особливий вид спадкоємного користування чужою землею, за яким держатель ділянки вносить орендну плату власникові і платить державні податки. Eкономічна енциклопедія