1. Eкономічна енциклопедія

зарука

рос. залог

у литовсько-руському праві — вид покарання, який полягав у виплаті певної суми грошей, встановленої у т. зв. заручному листі на прохання того, кому погрожували. Якщо погрозник здійснив погрозу і вчинив злочин, він був зобов'язаний сплатити 3. по половині потерпілому або його спадкоємцям і державі. Розмір 3. був високим, і якщо злочинець не міг його оплатити, він повинен був відробити 3. У козацькому праві існувала ще порука як засіб гарантування безпеки індивідуального майна. 3. — також термін у праві зобов'язань для визначення застави.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарука — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що протекція. 2》 рідко. Те саме, що запорука 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарука — зару́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. зарука — Грошова сума, яку сторона зобов’язувалася сплатити у випадку порушення нею судового рішення Словник застарілих та маловживаних слів
  4. зарука — ГАРА́НТІЯ (умови, що забезпечують успіх чого-небудь; зобов'язання в чому-небудь), ЗАПЕ́ВНЕННЯ, ЗАПОРУ́КА, ПОРУ́КА, ЗАРУ́КА розм., ПОРУ́ЧНИЦТВО розм.; РЕ́ВЕРС книжн. (письмова). Видавництво краще було б вести на товариські гроші,.. Словник синонімів української мови
  5. зарука — ЗАРУ́КА, и, ж., розм. 1. Те саме, що проте́кція. [Констанцій:] Я чув, що в неї є в суді зарука (Л. Укр., III, 1952, 272). 2. рідко. Те саме, що запору́ка... Словник української мови в 11 томах
  6. зарука — Зару́ка, -ки ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124. Словник української мови Грінченка