комунікація

рос. коммуникация

1. Шляхи та засоби транспортного забезпечення господарства й населення, передання інформації, система комунального забезпечення та інші складові соціальної життєзабезпечуючої інфраструктури. 2. Форма зв'язку (пошта, радіо, телебачення, телефон, телеграф, супутниковий тощо). 3. Форма спілкування, що базується на взаємному обміні та передачі інформації, доброзичливості та взаєморозумінні (комунікабельності) людей, посадових осіб, компаньйонів у процесі співробітництва.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунікація — КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку і т. ін. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (І. Словник української мови у 20 томах
  2. комунікація — Сполука, зв'язок Словник чужослів Павло Штепа
  3. комунікація — Комуніка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. комунікація — -ї, ж. 1》 спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Водні комунікації. Вузол комунікацій — місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. 2》 Обмін інформацією, спілкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. комунікація — комуніка́ція (від лат. communiсо – спілкуюсь з кимось) 1. Спілкування, передача інформації. 2. У філософії екзистенціалізму і персоналізму – спілкування, в процесі якого одна самітня душа відкриває себе іншій... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комунікація — [комун'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  7. Комунікація — Повідомлення кандидатові основних положень філософії і ритуалу деяких вищих ступенів (див.) без виконання належного ритуалу посвяти. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  8. комунікація — (від лат. сommunіco — спілкуюся з кимось) одне зі стилістичних понять, що визначає основний зміст і доречність стилістичних засобів. Словник стилістичних термінів
  9. комунікація — Зв'язок, сполучення; КН. спілкування. Словник синонімів Караванського
  10. комунікація — КОМУНІКАЦІЯ (від лат. communico — повідомлення, зв'язок, спілкування) — у широкому сенсі це термін, що окреслює людську взаємодію у світі. Філософський енциклопедичний словник
  11. комунікація — Комуніка́ція: — сполучення [47;III] Словник з творів Івана Франка
  12. комунікація — комуніка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  13. комунікація — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М. Словник синонімів української мови
  14. комунікація — КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279); Водні комунікації. Словник української мови в 11 томах
  15. комунікація — 1. Процес передачі інформації, який включає адресата, канали, кодування, дешифровку, зміст, ефективність, контроль, ситуацію, намір. 2. Акт спілкування між людьми засобом передачі символів, метою якого є взаємопорозуміння. Словник із соціальної роботи