комунікація
КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку і т. ін.
Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (І. Франко);
Пан Німанд, мій добрий друг, трошки запізнився через деяку недосконаленість сучасної комунікації. Він просить вибачення (В. Винниченко);
Залізниця – це не тільки засіб комунікації, а й одна з найкращих розваг (Б. Антоненко-Давидович);
Восени першого року війни його закинули як підривника на Полісся. І всю війну він провів тут, висаджуючи поїзди, знищуючи комунікації (Б. Харчук).
2. Те саме, що спілкува́ння.
Мовна система забезпечує комунікацію між користувачем і компонентами комп'ютерної системи (з наук. літ.);
Матеріали ранніх землеробів Сходу показують, що схематичні зображення існували в культурах із дописьмовими засобами комунікації (з наук. літ.);
У світлі теорії комунікації переклад вивчають і в плані мовлення, і в плані мови (з наук.-попул. літ.);
Механізм комунікативної організації речення зрозумілий в умовах реальної комунікації (із журн.).
Значення в інших словниках
- комунікація — Комуніка́ція: — сполучення [47;III] Словник з творів Івана Франка
- комунікація — комуніка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- комунікація — 1. Процес передачі інформації, який включає адресата, канали, кодування, дешифровку, зміст, ефективність, контроль, ситуацію, намір. 2. Акт спілкування між людьми засобом передачі символів, метою якого є взаємопорозуміння. Словник із соціальної роботи
- комунікація — (від лат. сommunіco — спілкуюся з кимось) одне зі стилістичних понять, що визначає основний зміст і доречність стилістичних засобів. Словник стилістичних термінів
- комунікація — Зв'язок, сполучення; КН. спілкування. Словник синонімів Караванського
- комунікація — [комун'ікац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- комунікація — -ї, ж. 1》 спец. Шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. Водні комунікації. Вузол комунікацій — місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв'язку тощо. 2》 Обмін інформацією, спілкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комунікація — Сполука, зв'язок Словник чужослів Павло Штепа
- Комунікація — Повідомлення кандидатові основних положень філософії і ритуалу деяких вищих ступенів (див.) без виконання належного ритуалу посвяти. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- комунікація — комуніка́ція (від лат. communiсо – спілкуюсь з кимось) 1. Спілкування, передача інформації. 2. У філософії екзистенціалізму і персоналізму – спілкування, в процесі якого одна самітня душа відкриває себе іншій... Словник іншомовних слів Мельничука
- комунікація — КОМУНІКАЦІЯ (від лат. communico — повідомлення, зв'язок, спілкування) — у широкому сенсі це термін, що окреслює людську взаємодію у світі. Філософський енциклопедичний словник
- комунікація — СПІЛКУВА́ННЯ (взаємні стосунки, взаємний зв'язок), ЗНО́СИНИ мн., КОНТА́КТ, КОНТАКТУВА́ННЯ, КОМУНІКА́ЦІЯ, ПОРОЗУМІ́ННЯ. Павло Тичина звертає особливу увагу на мову як засіб спілкування між людьми (М. Словник синонімів української мови
- комунікація — Комуніка́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комунікація — КОМУНІКА́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Шляхи сполучення, лінії зв’язку тощо. Одна її лекція завела мене в один із найглухіших закутків наших гір, до села, позбавленого всякої комунікації (Фр., IV, 1950, 279); Водні комунікації. Словник української мови в 11 томах
- комунікація — рос. коммуникация 1. Шляхи та засоби транспортного забезпечення господарства й населення, передання інформації, система комунального забезпечення та інші складові соціальної життєзабезпечуючої інфраструктури. Eкономічна енциклопедія