конфлікт

рос. конфликт

(латин. conflictus — зіткнення) — 1. Суперечність у поглядах і відношеннях, зіткнення протилежних інтересів, гостра суперечка. 2. Відсутність згоди і непоступливість між двома або більшою кількістю сторін, фізичними особами або групами, чи юридичними особами, коли кожна з них визнає і відстоює лише свою позицію. 3. Крайня загостреність суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

конфлікт — конфлі́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
конфлікт — Зіткнення протилежно направлених інтересів, цілей, бажань та позицій об’єктів взаємодії. Конфлікт починається з інциденту, коли одна з сторін зачіпає інтереси іншої. Розрізняють міжгрупові, соціальні, етнічні та міждержавні конфлікти. Словник із соціальної роботи
конфлікт — (військовий) сутичка; (політичний) ускладнення, тертя; (інтересів) зіткнення, колізія; (поглядів) суперечка; (у творі) суперечність. Словник синонімів Караванського
конфлікт — [коунфл’ікт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
конфлікт — -у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. || Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. || Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
конфлікт — Сутичка, сварка, суперека, суперечка, чвара, незгода, розладдя Словник чужослів Павло Штепа
конфлікт — КОНФЛІ́КТ, у, ч. 1. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. По селах де-де почали прориватися різні місцеві конфлікти (І. Франко); В душі я нишком радію, що конфлікт .. розв'язався для мене щасливо (М. Словник української мови у 20 томах
конфлікт — (англ. conflict) незгода між двома або більше сторонами (особами чи групами), коли кожен намагається зробити так, щоб були прийняті або враховані саме його інтереси, і перешкодити іншій зацікавленій стороні зробити те саме. Економічний словник
конфлікт — конфлі́кт (від лат. conflictus – зіткнення) зіткнення протилежних інтересів, поглядів; крайнє загострення суперечностей, що призводить до ускладнень чи гострої боротьби. ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
конфлікт — КОНФЛІКТ (від лат. confliktus — зіткнення) — в соціальній теорії — зіткнення інтересів, мотивів, тенденцій, суб'єктів суспільного життя. В межах системи як певної цілісності елементи (складові частини) знаходяться... Філософський енциклопедичний словник
конфлікт — Конфлі́кт, -ту; -лі́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конфлікт — КОНФЛІ́КТ, у, ч. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. По селах де-де почали прориватися різні місцеві конфлікти (Фр., VIII, 1952, 70); В душі я нишком радію, що конфлікт.. Словник української мови в 11 томах