1. Eкономічна енциклопедія

координація

рос. координация

(латин. coordinatio, від ordinatio — погодження, узгодження) — 1. Складова процесу управління, що полягає в погодженні, упорядкуванні дій різних частин системи, яка підлягає управлінню з метою уникнення дублювання однойменних операцій та охоплення більшого кола програм, робіт. 2. Одне з важливих завдань сучасного менеджменту (управління), що полягає у встановленні гармонії між організаціями, ділянками і учасниками процесу виробництва й управління. К. здійснюється шляхом проведення координаційних службових нарад, на яких визначаються зв'язки між виконавцями, усуваються неув'язки, дублювання, що дає змогу досягти оперативної реалізації рішення за короткий строк при оптимальних витратах.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. координація — координа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. координація — КООРДИНАЦІЯ – КООРДИНУВАННЯ – КООРДИНОВАНІСТЬ Координація, -ї, ор. -єю. 1. Узгодження, приведення у відповідність якихось дій, явищ тощо: координація наукових досліджень, координація діяльності підприємств, координація дій зі штабами фронтів. Літературне слововживання
  3. координація — -ї, ж. 1》 Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв'язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. 2》 Узгодженість рухів, дій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. координація — (від лат. соordinatio — узгоджувати) — встановлення взаємозв’язків між окремими діями органів та систем — слуху і голосу, непаралельних рухів рук диригента або інструменталіста тощо, між компонентами свідомості, художніми образами, поняттями музичної теорії та ін. Словник-довідник музичних термінів
  5. координація — КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Узгодженість рухів, дій і т. ін. Бачив [тренер] .. чудову координацію рухів дівчини, бачив, як доцільно застосовується зусилля кожного м'яза (В. Словник української мови у 20 томах
  6. координація — (англ. сооrdination) процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сторін об’єкта (технічної, виробничої, фінансової та ін.) при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних затратах. Економічний словник
  7. координація — координа́ція (від ко... і лат. ordinatio – погодження, узгодження) узгодження, приведення у відповідність, встановлення взаємозв’язку між діями, поняттями, рухами тощо. ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. координація — Координа́ція, -ції; -на́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. координація — КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. Була координація дій [партизанів] з штабами фронтів (Шер., В партиз. Словник української мови в 11 томах