координація
КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Узгодженість рухів, дій і т. ін.
Бачив [тренер] .. чудову координацію рухів дівчини, бачив, як доцільно застосовується зусилля кожного м'яза (В. Собко);
На вигляд йому було років п'ятдесят, але його атлетична фігура й чітка координація рухів свідчили про неабияку фізичну силу та блискавичну реакцію (О. Авраменко, В. Авраменко);
Під впливом алкоголю порушується координація рухів, наприклад, руху очей (предмети починають двоїтися), хода стає незграбною, хитливою (з наук.-попул. літ.).
2. Погодження, зведення до відповідності, встановлення взаємозв'язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями і т. ін.
– Координація дій в таких умовах – блеф! І я вирішив... здійснити невеличкий проект (О. Бердник);
– Товаришу майор, мене послано до вас для координації дій по форсуванню Дніпра (Ю. Бедзик);
Необхідна чітка регламентація процедури координації діяльності органів контролю (з наук. літ.);
Сучасні наукові дослідження немислимі без широкої і добре організованої координації багатьох закладів і підприємств (з газ.).
Значення в інших словниках
- координація — координа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- координація — КООРДИНАЦІЯ – КООРДИНУВАННЯ – КООРДИНОВАНІСТЬ Координація, -ї, ор. -єю. 1. Узгодження, приведення у відповідність якихось дій, явищ тощо: координація наукових досліджень, координація діяльності підприємств, координація дій зі штабами фронтів. Літературне слововживання
- координація — -ї, ж. 1》 Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв'язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. 2》 Узгодженість рухів, дій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- координація — (від лат. соordinatio — узгоджувати) — встановлення взаємозв’язків між окремими діями органів та систем — слуху і голосу, непаралельних рухів рук диригента або інструменталіста тощо, між компонентами свідомості, художніми образами, поняттями музичної теорії та ін. Словник-довідник музичних термінів
- координація — (англ. сооrdination) процес, спрямований на забезпечення пропорційного і гармонійного розвитку різних сторін об’єкта (технічної, виробничої, фінансової та ін.) при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних затратах. Економічний словник
- координація — координа́ція (від ко... і лат. ordinatio – погодження, узгодження) узгодження, приведення у відповідність, встановлення взаємозв’язку між діями, поняттями, рухами тощо. ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
- координація — Координа́ція, -ції; -на́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- координація — КООРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Погодження, зведення до відповідності, установлення взаємозв’язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо. Була координація дій [партизанів] з штабами фронтів (Шер., В партиз. Словник української мови в 11 томах
- координація — рос. координация (латин. coordinatio, від ordinatio — погодження, узгодження) — 1. Складова процесу управління, що полягає в погодженні, упорядкуванні дій різних частин системи... Eкономічна енциклопедія