1. Словник української мови у 20 томах

координаційний

КООРДИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до координації.

У нього [апарата] .. був досконалий пристрій для м'якого приземлення... А от координаційна система розладналась (І. Білик);

За сигналом з координаційного центру дві планети вийшли зі своєї орбіти і взяли курс на систему Центавра (О. Бердник);

Він прийшов на перше засідання координаційної ради (В. Кожелянко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. координаційний — координаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. координаційний — [коордиенац’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. координаційний — -а, -е. Стос. до координації. Координаційна нарада. Координаційний механізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. координаційний — КООРДИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до координації. Координаційна нарада; Координаційний механізм. Словник української мови в 11 томах