копійка

рос. копейка

грошова одиниця, що дорівнює сотій частині гривні (карбованця). Назва походить від зображення на зворотній частині монети вершника зі списом (копьем).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копійка — Сотик, шеляг Словник чужослів Павло Штепа
  2. копійка — копі́йка: ◊ <�бу́ти> як нова́ копі́йка 1. про гарно, по-святковому одягнену людину (м, ср, ст) 2. про відчищену, відновлену річ (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. копійка — Копі́йка, -ки, -ці; копійки́, копійо́к; з числівн. -пі́йки, -пі́йок. Дві копі́йки, п’ять копі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. копійка — копі́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири копі́йки Орфографічний словник української мови
  5. копійка — I к`опійка-и, ж. Зменш. до копія. II коп`ійка-и, ж. 1》 Розмінна монета України – одна сота гривні, а також Росії та деяких країн СНД – 1/100 рубля. || тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. копійка — ГРІШ (дуже мала грошова сума), КОПІ́ЙКА перев. у мн.; ШАГ заст., ШЕ́ЛЯГ заст. (перев. у складі фразеологізмів). Після похоронів жінки Петро не мав і гроша в гамані (М. Коцюбинський); — Збирав, збирав ті копійки, а батько все до шеляга підчистив (М. Словник синонімів української мови
  7. копійка — див. гроші Словник синонімів Вусика
  8. копійка — Держи копієчку про чорний день. Заощаджуй гроші, бо можуть прийти тяжкі часи. Із копійки рублі робляться. Про важливість ощадності. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. копійка — КОПІ́ЙКА, и, ж. 1. Грошова одиниця — одна сота карбованця, а також дрібна мідна монета такої вартості. По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала (Шевч., І, 1963, 230); Коли почнеш плакати, дід.. чи мати дають зразу мідну копійку (Довж., Зач. Словник української мови в 11 томах
  10. копійка — КОПІ́ЙКА, и, ж. 1. Грошова одиниця – одна сота гривні, а також дрібна монета такої вартості. Розмінявши десятку (копійок на здачу в продавщиці не виявилось, тож вона округлила суму до семи гривень), Шлойма вийшов назовні (О. Словник української мови у 20 томах
  11. копійка — (-и) ч.; авто, жрм. Модель ВАЗ-2101 автомобіля марки "Жигулі" (перша); автомобіль цієї марки. Роман чаклує над сплющеним кузовом допотопної "копійки" (С. Бортніков, Чистильник); — Ну, врізалася "копійка" в мерс <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита). БСРЖ, 278; ТСРЯ, 333. Словник жарґонної лексики української мови
  12. копійка — И, ж. Автомобіль ВАЗ-2101. Вони мені тиждень тому за хороший кір із закуссю допомогли притарабанити це добро на Діминій старенькій «копійці» під хату (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  13. копійка — без копі́йки. Не маючи зовсім грошей. (Жанна:) Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки (О. Фразеологічний словник української мови
  14. копійка — Копійка, -ки ж. 1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі. Ном. 2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Кв. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. О. 1861. X. Словник української мови Грінченка