копійка

КОПІ́ЙКА, и, ж.

1. Грошова одиниця – одна сота гривні, а також дрібна монета такої вартості.

Розмінявши десятку (копійок на здачу в продавщиці не виявилось, тож вона округлила суму до семи гривень), Шлойма вийшов назовні (О. Ірванець);

Ми вилізаємо з плацкарту, .. у нас лишилося 9 гривень 19 копійок (І. Карпа);

Тисячу гривень щомісяця відкладати можна, як ані копійки не протринькати (Люко Дашвар);

Своїх підлеглих він тримає у чорному тілі, платить скупо, економить на кожній копійці, бо впевнений, що інакше фірму на плаву не втримаєш (Г. Вдовиченко);

* У порівн. Останнім часом Савицький дивний, наче три копійки однією монетою (А. Кокотюха).

2. Грошова одиниця – одна сота карбованця в Російській імперії та СРСР, а також дрібна мідна монета такої вартості.

По копійці заробляла [вдова], Копу назбирала (Т. Шевченко);

В руках у нього вічно біліла книжка. Він заводив у неї кожну народну копійку, кожне стебло (М. Коцюбинський);

Коли почнеш плакати, дід .. чи мати дають зразу мідну копійку (О. Довженко).

3. тільки мн. Про дуже малу, мізерну кількість грошей.

Типографія кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі – копійки (М. Коцюбинський);

Він працював, як шалений, кілька разів викручував від поту сорочку, а заробляв копійки (С. Чорнобривець);

Дзенькнули об підлогу якісь копійки і серед них – маленький жовтий ключик (О. Ірванець).

4. збірн., розм. Те саме, що гро́ші.

Кожум'яка, здавши синам ремество, не малу копійку має (Ганна Барвінок);

Де лиш мав [Дон-Кіхот] яку копійку, Чи продав горох, чи просо, Чи воли, чи гурт овечок, Все в книгарню так і пер (І. Франко);

– Таксі .. – то живе діло. Колесо крутиться – копійка в кишеню пливе... (М. Рудь);

Державна копійка любить точний облік (В. Логвиненко).

◇ (1) Аби́ сві́жа копі́йка – аби торгувати.

Часом він було й втратиться здорово, а стануть йому те доводити: “то що, що втратився! аби свіжа копійка!” (Марко Вовчок);

(2) Без копі́йки – не маючи зовсім грошей.

– Спішіть і ви звідси, бо роботи ремісникам не буде. Звільнять, аби зоставити без копійки (В. Барка);

Досить було тільки виповісти проникливу легенду про те, як їхали вони зі своїм ремісничним училищем десь на екскурсію та ненароком відстали, відбилися від своїх без копійки в кишені (О. Гончар);

Влеті́ти в [до́бру] копі́йку (копійчи́ну, копі́єчку) див. вліта́ти;

Вста́вити / вставля́ти [і] свої́ (свої́х) п'ять копі́йок див. вставля́ти¹;

Гна́тися за копі́йкою див. гна́тися;

Гріш (копі́йка, шаг) ціна́ [в база́рний день] див. ціна́;

(3) До копі́йки (копі́єчки) – повністю, все, нічого не залишаючи (про гроші).

– Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний);

Посилав [Багіров дружині] усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар);

– Багатства свої тобі передаю. Усі. До копійки. Прийшов час (Люко Дашвар);

Збива́ти / зби́ти копі́йку (копійчи́ну) <�Збива́тися / зби́тися на копі́йку (на копійчи́ну)> див. збива́ти;

[І] над копі́йкою тру́ситься див. труси́тися;

[І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю див. нема́;

(4) Копі́йка в кише́ню пливе́ – є гроші, прибуток від чогось.

– Таксі, – повторив Кость, – то, дядьку Миколо, живе діло. Колесо крутиться – копійка в кишеню пливе... (М. Рудь);

(5) На копі́йку, з дієсл. – зовсім мало, трохи.

На копійку вип'є, а прийде додому – усе догори дном переверне... (Панас Мирний);

– Ти мені, братику, допоможи на копійку, а Дзвонар віддячить тобі на сто карбованців! (В. Малик);

Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;

Не ви́тягнеш і копі́йки див. витяга́ти;

Не ма́ти (нема́, нема́є) [й (ні, а́ні)] копі́йки (копійчи́ни, [ла́маного (рідко зла́маного)] гроша́) за душе́ю (рідко при душі́) див. ма́ти²;

(6) Ні за копі́йку, зі сл. пропасти, згинути і т. ін. – даремно, марно, ні за що.

Пропадеш ні за копійку (прислів'я);

– Лячно стало. Не хотілося саме зараз [в кінці війни] згинути ні за копійку (з усн. мови);

(7) Ні (і) на копі́йку, перев. із запереч.:

а) зовсім, абсолютно.

– Ех, Денисе, Денисе! Нема в тебе розуму і на копійку (Григорій Тютюнник);

– Фашистам і на копійку вірити не треба, – промовив Віктор (П. Автомонов);

б) зовсім немає.

В нього ні на копійку авторитету (Д. Бедзик);

– Коли ти тремтиш за власну шкуру, то зроби милість і забирайся геть з усіма своїми однодумцями .. Все одно з вас користі ні на копійку (П. Мовчан, пер. з тв. Р. Сабатіні);

(8) Ні копі́йки (ні копі́єчки, фам. ні коп'я́) – зовсім нічого (про гроші).

[Химка:] Він, – Бог його знає! – де свої заробітки діває, додому ні копієчки не приносе [приносить]... (Панас Мирний);

Прикажчик вилаяв його на всі боки і при рощоті [при розрахунку] не дав ні копійки (С. Васильченко);

[Дудар:] Моя пропозиція така: записати до протоколу, щоб не брати від них ні коп'я (І. Микитенко);

– Повір, я не брав ні копійки. – Ревізія була. Все визначено (О. Бердник);

Приглушеним благаючим голосом почав [Ріпка]: – Останній раз! От їй-бо кину! .. – Ні коп'я! – вигукнув переможно Мовчун (М. Циба);

Перебива́тися з копі́йки на копі́йку див. перебива́тися;

(9) Сві́жа (жива́) копі́йка – дрібний прибуток з продажу чого-небудь.

– Так чому ж ти не кинеш своє мертве діло канцеляриста? – Маю за нього живу копійку (М. Стельмах);

Любить [тьотя Фрося] свіжу копійку, все перепродує в містечку на ярмарку і складає гроші в панчоху (В. Земляк);

Свіжа копійка була для нас такою рідкістю, як яблуко на Новий рік або дуже добра оцінка в щоденнику (А. Дімаров);

– Чим я віддячу вам за молоко? От ніяк не дочекаємося своєї годувальниці, тоді б ви вже перестали носити... Продали б та свіжу копійку мали за це молоко (Є. Гуцало);

У бі́лий світ, як у копі́йку (у копі́єчку) див. світ²;

(10) Щерба́та копі́йка – дуже малі, мізерні гроші.

– Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка (Панас Мирний);

(11) Щерба́тої (зла́маної, ла́маної і т. ін.) копі́йки, зі сл. не дати, не заплатити, нема, не мати і т. ін. – зовсім нічого (про гроші).

– Заплатіть мені, – каже наймит. – Заплатити? Та я тобі, злодію, щербатої копійки не дам! (Марко Вовчок);

Годі тепер вчитись! Буде... і так розуму набрався [син]. Копійки щербатої не дам (Панас Мирний);

В дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах);

Як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган копі́йки див. цига́ни;

(12) Як нова́ копі́йка – чепурний, охайно одягнений, чистий.

Він був увесь як нова копійка (Л. Первомайський);

На радощах Семен Федорович купив собі нового костюма, зайшов до перукарні і вийшов звідти як нова копійка (М. Зарудний).