легат

рос. легат

доручення спадкоємцю передати певній особі частину спадщини або певну суму грошей.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легат — Лега́т: — за часів Стародавнього Риму посол в інші країни з політичними дорученнями часто бував і намісником римської провінції [31] — посол [47] — папський посол [II] Словник з творів Івана Франка
  2. легат — лега́т 1 іменник чоловічого роду, істота посол лега́т 2 іменник чоловічого роду доручення в заповіті Орфографічний словник української мови
  3. легат — I -а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – намісник імператора в провінції в період принципату. 2》 Дипломатичний представник папи римського; нунцій. II -а, ч. У заповіті – доручення спадкоємцеві виплатити якійсь особі певну суму або передати їй певне майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. легат — Заступник, уповноважений, посол Словник чужослів Павло Штепа
  5. легат — ЛЕГА́Т¹, а, ч. 1. У стародавньому Римі – намісник імператора в провінції в період принципату. [Аврелія:] Мати завтра збирається в Єгипет, бо вітчим від цезаря туди легатом їде (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. легат — Папський посол Словник застарілих та маловживаних слів
  7. легат — (англ. legate) 1. викладене в заповіті доручення спадкоємцю про виплату визначеної суми. 2. заповітна відмова. Економічний словник
  8. легат — лега́т I (лат. legatus, від lego – посилаю) 1. У Стародавньому Римі посол; у період пізньої республіки призначувана сенатом службова особа, що перебувала при полководцях або правителях провінцій як їх помічник; у період принципату... Словник іншомовних слів Мельничука
  9. легат — НУ́НЦІЙ (дипломатичний представник Папи Римського), ЛЕГА́Т. Словник синонімів української мови
  10. легат — ЛЕГА́Т, а, ч. 1. У стародавньому Римі — намісник імператора в провінції в період принпипата. [Аврелія:] Мати завтра збирається в Єгипет, бо вітчим від цезаря туди легатом їде (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. легат — Легат, -та м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13. Словник української мови Грінченка