міністерство

Значення в інших словниках

1. міністерство — міністе́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. міністерство — -а, с. 1》 Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. || Будинок, у якому розміщена ця установа. 2》 Склад міністрів уряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міністерство — МІНІСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про... Словник української мови у 20 томах
4. міністерство — міністе́рство (від лат. ministro – служу, управляю) центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління; очолюється міністром. В СРСР М. запроваджено в 1946 р. замість народних комісаріатів. Словник іншомовних слів Мельничука
5. міністерство — Міністе́рство; -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. міністерство — МІНІСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про... Словник української мови в 11 томах