1. Великий тлумачний словник сучасної мови

міністерство

міністе́рство

-а, с.

1》 Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління.

|| Будинок, у якому розміщена ця установа.

2》 Склад міністрів уряду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міністерство — міністе́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. міністерство — МІНІСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про... Словник української мови у 20 томах
  3. міністерство — міністе́рство (від лат. ministro – служу, управляю) центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління; очолюється міністром. В СРСР М. запроваджено в 1946 р. замість народних комісаріатів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. міністерство — Міністе́рство; -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. міністерство — МІНІСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління. Ви, певно, читали вже в газетах звістку про... Словник української мови в 11 томах
  6. міністерство — рос. министерство центральний орган, що здійснює керівництво певною галуззю державного управління: очолюється міністром. Eкономічна енциклопедія