облік

рос. учет

складова управління економічними процесами та об'єктами, суть якої полягає у збиранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. О. може здійснюватись у поточних і незмінних (зіставних) цінах, а також в іноземній валюті. Розрізняють О. аналітичний, бухгалтерський і бюджетний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облік — о́блік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. облік — р. обрахунок; (дія) обчислення, обрахування, обчислювання, обраховування; (як ревізія) переоблік. Словник синонімів Караванського
  3. облік — Облік і обличчя «У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. облік — -у, ч. 1》 Засвідчення, встановлення наявності з'ясування кількості чого-небудь. Бути на обліку. 2》 Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь. Жодний виріб, жодний фунт хліба не повинен бути поза обліком, бо соціалізм — це насамперед облік (Ленін, 35, 1973, 53); Різне нафтове устаткування [на промислі]... Словник української мови в 11 томах
  6. облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з'ясування кількості чого-небудь. Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (О. Словник української мови у 20 томах
  7. облік — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
  8. облік — О́блік, -ку, -кові, на -ку; о́бліки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)