облік

О́БЛІК, у, ч.

1. Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь.

Жодний виріб, жодний фунт хліба не повинен бути поза обліком, бо соціалізм — це насамперед облік (Ленін, 35, 1973, 53);

Різне нафтове устаткування [на промислі], що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (Донч., II, 1956, 304);

Оргкомітет провів облік підготовлених до друку праць з історії природознавства і техніки в УРСР (Наука.., 7, 1958, 6).

Бу́ти на о́бліку — старанно враховуватися з метою ощадливості, доцільного використання.

У нас.. кожна краплина [води] на обліку (Гончар, Таврія, 1952, 40);

Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку (Руд., Остання шабля, 1959, 292).

2. Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з’ясування їх наявності, переміщення і т. ін.

Парторг домоуправління, де Турбай був на обліку, запропонував йому провести бесіду серед будівельників (Руд., Остання шабля, 1959, 22);

Після лекції вони.. пішли братися на комсомольський облік (Гончар, IV, 1960, 37);

Сектор обліку.

3. ек. Система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному і якісному виявах з метою спрямування, контролю і т. ін.

Картина господарських успіхів артілі.., чітка система колгоспного обліку.., — усе це справило на П’єнтака незвичайне враження (Жур., До них іде.., 1952, 59);

Механізовані такі трудомісткі процеси, як бухгалтерський облік реалізації, відпуску і надходження товарів (Веч. Київ, 16.XII 1968, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облік — о́блік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. облік — р. обрахунок; (дія) обчислення, обрахування, обчислювання, обраховування; (як ревізія) переоблік. Словник синонімів Караванського
  3. облік — Облік і обличчя «У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. облік — -у, ч. 1》 Засвідчення, встановлення наявності з'ясування кількості чого-небудь. Бути на обліку. 2》 Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку. 3》 ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з'ясування кількості чого-небудь. Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (О. Словник української мови у 20 томах
  6. облік — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
  7. облік — О́блік, -ку, -кові, на -ку; о́бліки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. облік — рос. учет складова управління економічними процесами та об'єктами, суть якої полягає у збиранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. О. може здійснюватись у поточних і незмінних (зіставних) цінах, а також в іноземній валюті. Eкономічна енциклопедія