облік
о́блік
-у, ч.
1》 Засвідчення, встановлення наявності з'ясування кількості чого-небудь. Бути на обліку.
2》 Реєстрація людей із занесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з'ясування їх наявності, переміщення і т. ін. Сектор обліку.
3》 ек. Система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному та якісному виявах з метою спрямування, контролю і т. ін.
Бухгалтерський облік — певна система безперервного спостереження та контролю за господарською діяльністю підприємства.
Бюджетний облік — бухгалтерський облік виконання бюджетів та кошторисів витрат бюджетних установ.
Депозитарний облік — облік прав власників і тримачів цінних паперів на рахунках ДЕПО.
Облік даних спец. — в системах обробки інформації – одна з основних функцій, яка полягає у збиранні, формалізації, запису до пам'яті та періодичній корекції інформації.
Облік кредитних операцій — відображення у бухгалтерському обліку взаємозв'язків між об'єднаннями, які стосуються коротко- та довгострокового кредитування.
Управлінський облік — сукупність методів і процедур, що забезпечують підготовку та надання інформації щодо управління підприємством.
Фінансовий облік — сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан.
Значення в інших словниках
- облік — о́блік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- облік — р. обрахунок; (дія) обчислення, обрахування, обчислювання, обраховування; (як ревізія) переоблік. Словник синонімів Караванського
- облік — Облік і обличчя «У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент?... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь. Жодний виріб, жодний фунт хліба не повинен бути поза обліком, бо соціалізм — це насамперед облік (Ленін, 35, 1973, 53); Різне нафтове устаткування [на промислі]... Словник української мови в 11 томах
- облік — О́БЛІК, у, ч. 1. Засвідчення, встановлення наявності, з'ясування кількості чого-небудь. Різне нафтове устаткування, що валялося скрізь без догляду й обліку, складалося в купи (О. Словник української мови у 20 томах
- облік — О́БЛІК (встановлення наявності, з'ясування кількості кого-, чого-небудь), ОБРАХУ́НОК. Бухгалтерський облік повинен бути настільки простим, щоб він був доступним кожній робочій людині (з газети); Експропрійованим коштам він вів точний обрахунок (Ю. Смолич). Словник синонімів української мови
- облік — О́блік, -ку, -кові, на -ку; о́бліки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- облік — рос. учет складова управління економічними процесами та об'єктами, суть якої полягає у збиранні, накопиченні інформації та відображенні її в облікових відомостях. О. може здійснюватись у поточних і незмінних (зіставних) цінах, а також в іноземній валюті. Eкономічна енциклопедія