партнер

Значення в інших словниках

1. партнер — партне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. партнер — (у ділі) співучасник, компаньйон, товариш, жм. напарник; (гри) гравець. Словник синонімів Караванського
3. партнер — -а, ч. 1》 Той, хто бере участь у якійсь грі разом із ким-небудь; учасник гри. || Той, хто разом із ким-небудь бере участь у грі на сцені, танцях і т. ін. || Компаньйон, товариш у якій-небудь справі, у якому-небудь занятті. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. партнер — Спільник, сябер, товариш Словник чужослів Павло Штепа
5. партнер — ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри. – Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (І. Словник української мови у 20 томах
6. партнер — партне́р (франц. partenaire) 1. Учасник гри, вистави. 2. Компаньйон, спільник. Словник іншомовних слів Мельничука
7. партнер — КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Словник синонімів української мови
8. партнер — Партне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. партнер — ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри. — Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах