партнер

ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри.

— Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (Н.-Лев., IV, 1956, 247);

В двері один по одному ввійшли четверо більярдистів — партнери (Ле, В снопі.., 1960, 270);

Перед початком гри треба з’ясувати, хто з партнерів грає білими, а хто чорними (Перша книга шахіста, 1952, 22);

// Той, хто разом із ким-небудь бере участь у грі на сцені, танцях і т. ін.

Під час вистави Марків партнер палахнув ізгарячу в його з обрізу (Вас., II, 1959, 124);

Скрипаль щось пиляє на скрипці, а його партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (Кол., На фронті.., 1959, 143);

Тоня.. літає у вальсі… Партнером її — молодий вчитель фізкультури (Гончар, Тронка, 1963, 157);

// Компаньйон, товариш у якій-небудь справі, у якому-небудь занятті.

Десять років тому торговими партнерами СРСР в Азії і Африці були 17 держав, а тепер — понад 50 (Ком. Укр., 12, 1965, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партнер — партне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. партнер — (у ділі) співучасник, компаньйон, товариш, жм. напарник; (гри) гравець. Словник синонімів Караванського
  3. партнер — -а, ч. 1》 Той, хто бере участь у якійсь грі разом із ким-небудь; учасник гри. || Той, хто разом із ким-небудь бере участь у грі на сцені, танцях і т. ін. || Компаньйон, товариш у якій-небудь справі, у якому-небудь занятті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. партнер — Спільник, сябер, товариш Словник чужослів Павло Штепа
  5. партнер — ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри. – Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (І. Словник української мови у 20 томах
  6. партнер — партне́р (франц. partenaire) 1. Учасник гри, вистави. 2. Компаньйон, спільник. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. партнер — КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Словник синонімів української мови
  8. партнер — Партне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. партнер — рос. партнер фізична чи юридична особа — співучасник якоїсь справи, діяльності, договірна сторона. Eкономічна енциклопедія