1. Словник синонімів української мови

партнер

КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Н діал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИК заст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (М. Коцюбинський); — На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Ю. Мельничук); Де ж бачив ти, щоб у грі партнер з партнером Поводився як ворог? (В. Еллан); Малечі у вдови було чимало. Частину поля віддавала половинщикам, та ся частина все меншала (Ганна Барвінок).

ПАРТНЕ́Р (у танцях), КАВАЛЕ́Р розм. Тоня все ще літає у вальсі із своїм фізкультурником, збуджено грає очима до партнера (О. Гончар); Леся обережно зняла зі свого плеча ревізорову руку, мовчки подивилась в обличчя свого кавалера (М. Хвильовий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партнер — партне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. партнер — (у ділі) співучасник, компаньйон, товариш, жм. напарник; (гри) гравець. Словник синонімів Караванського
  3. партнер — -а, ч. 1》 Той, хто бере участь у якійсь грі разом із ким-небудь; учасник гри. || Той, хто разом із ким-небудь бере участь у грі на сцені, танцях і т. ін. || Компаньйон, товариш у якій-небудь справі, у якому-небудь занятті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. партнер — Спільник, сябер, товариш Словник чужослів Павло Штепа
  5. партнер — ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри. – Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (І. Словник української мови у 20 томах
  6. партнер — партне́р (франц. partenaire) 1. Учасник гри, вистави. 2. Компаньйон, спільник. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. партнер — Партне́р, -не́ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. партнер — ПАРТНЕ́Р, а, ч. Той, хто бере участь у якійсь грі разом з ким-небудь; учасник гри. — Я опізнився в клуб. Мене там, певно, вже ждуть та лають мої партнери (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. партнер — рос. партнер фізична чи юридична особа — співучасник якоїсь справи, діяльності, договірна сторона. Eкономічна енциклопедія