правонаступництво

рос. правопреемственность

1. Перехід прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Може бути універсальним, коли переходять усі майнові права та обов'язки іншої особи (напр., спадкоємство), та частковим, якщо переходить лише окреме право або обов'язок (напр., у разі передання права вимоги до боржника). 2. У міжнародному праві — перехід прав та обов'язків однієї держави до іншої (у разі створення незалежної держави, переходу території однієї держави до іншої, виникненні держави нового типу тощо).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правонаступництво — правонасту́пництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. правонаступництво — -а, с. 1》 У цивільному праві – перехід прав та обов'язків від однієї особи до іншої (напр. при спадкоємстві). 2》 У цивільному судочинстві – вступ на місце однією з сторін іншої особи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правонаступництво — ПРАВОНАСТУ́ПНИЦТВО, а, е, юр. Перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта правовідносин до іншого. Правонаступництво може бути загальним (універсальним), якщо до особи переходить уся сукупність майнових прав і обов'язків, і частковим (сингулярним)... Словник української мови у 20 томах