1. Eкономічна енциклопедія

практика

рос. практика

1. Цілеспрямована діяльність людей, направлена на перетворення природи, використання ресурсів, вдосконалення суспільно-виробничих відносин з метою задоволення своїх матеріальних, інтелектуальних і духовних потреб. 2. Вправність, професійна досконалість, набута у повсякденній праці. 3. Повсякденна професійна діяльність людей певної професії (лікаря, правника), колом діяльності яких є люди, на яких вона поширюється. 4. Виробнича П. — систематично організована за спеціальним навчальним планом робота студентів на виробництві, у сфері підприємницької діяльності з метою закріплення теоретичних знань, здобуття практичних навичок для оволодіння певною спеціальністю.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. практика — пра́ктика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. практика — Практика студентів в агенстві соціальної роботи як складовий елемент підготовки соціальних робітників. англ. placement; нім. Praktikumsstelle f=; угор. gyakorlat (praktika); рос. практика. Словник із соціальної роботи
  3. практика — (боротьби) досвід; П. дійсність, реальність; (повсякденна) побут, життя; (виробнича) навчання, стажування; (лікарська) праця. Словник синонімів Караванського
  4. практика — [практиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  5. практика — -и, ж. 1》 У філософії – вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних цінностей, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. практика — 1. досвід, вправи, спроба, випроба, див. експеримент 2. звичай, ужиток, побут Словник чужослів Павло Штепа
  7. практика — ПРА́КТИКА, и, ж. 1. У філософії – вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних благ, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). Словник української мови у 20 томах
  8. практика — Досвід, уміння Словник застарілих та маловживаних слів
  9. практика — пра́ктика (від грец. πρακτικά – діяльність) 1. Цілеспрямована діяльність людей, змістом якої є перетворення природи і вдосконалення суспільних відносин для задоволення їхніх потреб. 2. Вправність, набута в повсякденній праці. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. практика — ПРАКТИКА (від грецьк. πρακτικά — справа, діяльність, учинок) — поняття, що характеризує особливий різновияв активності людського світовідношення, філософське витлумачення котрого тяжіє або до універсалізму (коли... Філософський енциклопедичний словник
  11. практика — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
  12. практика — Пра́ктика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. практика — ПРА́КТИКА, и, ж. 1. У філософії — вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних благ, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). Словник української мови в 11 томах
  14. практика — Практика, -ки ж. 1) Практика. Громадянам буде наука і... практика. К. (О. 1862. III. 30). 2) Насмѣшка. Сей шесть тільки на практики: сидить да сміється з усіх. Г. Барв. 318. Словник української мови Грінченка