представництво

рос. представительство

1. Юридичне оформлене, надане фізичною чи юридичною особою право (повноваження) іншій особі (представнику) здійснювати від її імені (представляючого) певні дії — безпосередньо мати права і виконувати зобов'язання останнього. Представник може від імені представляючого укладати угоди купівлі-продажу, відвантажувати і приймати товари, здійснювати інші майнові і немайнові операції. Може також представляти його інтереси в суді й арбітражі, під час здійснення різного роду експертиз тощо. 2. Спеціальні структури-підрозділи, створені для виконання певних представницьких функцій — юридичних осіб (фірм, компаній, корпорацій, транспортних агентств тощо), розміщені за територіально-адміністративними межами місця їх перебування (юридичної адреси), у т. ч. і за кордоном. П. здійснюють операції відповідно до статутних завдань організацій, установ, які вони представляють: транспортних агентств, торговельно-посередницьких фірм, туристичних організацій тощо. Юридичні наслідки дій, спричинених П., є чинними, якщо вони здійснені у межах юридичне оформлених повноважень.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. представництво — представни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. представництво — Представлення через окремих осіб-посередників, групи людей або абстракції, яких насправді не існує. У політиці представництво означає домовленість, згідно з якою певні особи представляють інших або діють від імені інших. Енциклопедія політичної думки
  3. представництво — -а, с. 1》 Наявність представників на з'їздах, в органах управління. || у сполуч. зі сл. народне. Наявність представників народу в органах управління та їх участь у виборах цих органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. представництво — ПРЕДСТАВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Наявність представників на з'їздах, в органах управління. Неприязнь до меншовиків походила в молодіжному гурті від того, що меншовики .. Словник української мови у 20 томах
  5. представництво — ПРЕДСТАВНИ́ЦТВО (установа, орган, що представляє чиїсь інтереси), АГЕ́НТСТВО, МІ́СІЯ (постійне, дипломатичне). Дипломатів охороняють. Коло представництв цілодобово чергує поліція (П. Словник синонімів української мови
  6. представництво — Представни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. представництво — ПРЕДСТАВНИ́ЦТВО, а, с. 1. Наявність представників на з’їздах, в органах управління. Неприязнь до меншовиків походила в молодіжному гурті від того, що меншовики.. Словник української мови в 11 томах