професія

рос. профессия

вид трудової діяльності, що вимагає певних знань, трудових навичок, умінь, щоб кваліфіковано виконувати певну роботу; предмет постійних занять людини.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професія — профе́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. професія — Рід трудової діяльності, що є, звичайно, джерелом існування і вимагає наявності визначених знань, умінь і навичок, котрі забезпечуються навчанням у відповідних навчальних закладах або безпосередньо на виробництві. англ. profession; нім. Beruf m -(e)s, -e; угор. szakma; рос. профессия. Словник із соціальної роботи
  3. професія — Фах, спеціальність, кн. рід занять; (шевця) ремесло; п! КВАЛІФІКАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. професія — Те саме, що обітниці чернецькі Словник церковно-обрядової термінології
  5. професія — [профес'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  6. професія — -ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. професія — Заняття, миття, фах, бранжа Словник чужослів Павло Штепа
  8. професія — ПРОФЕ́СІЯ, ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для кого-небудь джерелом існування. Я можу тільки похвалити тебе, що ти вірно тримаєшся своєї медицини. Словник української мови у 20 томах
  9. професія — профе́сія (від лат. professio – офіційно зазначене заняття, спеціальність) рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і трудових навичок і є джерелом існування; ¤ вільна... Словник іншомовних слів Мельничука
  10. професія — ПРОФЕСІЯ — соціальний феномен, що існує у вигляді специфічних, як правило, інституціалізованих форм — свідомості, діяльності, відносин, а також норм, цінностей та організацій, що пов'язані із систематичним виконанням індивідами суспільно корисних дій... Філософський енциклопедичний словник
  11. професія — ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Словник синонімів української мови
  12. професія — Профе́сія, -сії, -сією; -фе́сії, -фе́сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)