професія

ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Лагунський уважно слухав жінку-інженера. В її словах він почував таке щире, таке свідоме захоплення фахом (Г. Коцюба); Килина від Насті довідалась, що та наступного року вже закінчує свій політехнічний, що роботи за її спеціальністю вистачить (Є. Гуцало); За професією я кінорежисер (О. Довженко); Луговий був веселим, компанійським чоловіком. Знав досконало морське ремесло, працював легко, з приємністю (Ю. Бедзик); — По-перше, ти одержуєш чудову кваліфікацію. По-друге, ти зможеш далі вчитися (Д. Ткач).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

професія — профе́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
професія — Рід трудової діяльності, що є, звичайно, джерелом існування і вимагає наявності визначених знань, умінь і навичок, котрі забезпечуються навчанням у відповідних навчальних закладах або безпосередньо на виробництві. англ. profession; нім. Beruf m -(e)s, -e; угор. szakma; рос. профессия. Словник із соціальної роботи
професія — Фах, спеціальність, кн. рід занять; (шевця) ремесло; п! КВАЛІФІКАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
професія — Те саме, що обітниці чернецькі Словник церковно-обрядової термінології
професія — [профес'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
професія — -ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
професія — Заняття, миття, фах, бранжа Словник чужослів Павло Штепа
професія — ПРОФЕ́СІЯ, ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для кого-небудь джерелом існування. Я можу тільки похвалити тебе, що ти вірно тримаєшся своєї медицини. Словник української мови у 20 томах
професія — профе́сія (від лат. professio – офіційно зазначене заняття, спеціальність) рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і трудових навичок і є джерелом існування; ¤ вільна... Словник іншомовних слів Мельничука
професія — ПРОФЕСІЯ — соціальний феномен, що існує у вигляді специфічних, як правило, інституціалізованих форм — свідомості, діяльності, відносин, а також норм, цінностей та організацій, що пов'язані із систематичним виконанням індивідами суспільно корисних дій... Філософський енциклопедичний словник
професія — Профе́сія, -сії, -сією; -фе́сії, -фе́сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
професія — рос. профессия вид трудової діяльності, що вимагає певних знань, трудових навичок, умінь, щоб кваліфіковано виконувати певну роботу; предмет постійних занять людини. Eкономічна енциклопедія