професія

ПРОФЕ́СІЯ, ї, ж.

Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок і є для кого-небудь джерелом існування.

Я можу тільки похвалити тебе, що ти вірно тримаєшся своєї медицини. Кому ж би з того була потіха, якби ти зосталась жінкою без професії?.. (Леся Українка);

Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко);

До всього нового з цікавістю приглядавсь [Порфір], на все накидався з жадібними розпитками, сто професій, здавалось, хотів би набути за день, щоб одразу все вміти – і по дереву, й по металу (О. Гончар);

З професії Гаврило – швець. Чоботи шиє (О. Копиленко);

Ниніжнє життя внесло корективи у професію художника і зробило цю професію універсальною (із журн.).

(1) Ві́льна профе́сія – фах людини, переважно розумової праці (письменника, художника й т. ін.), що живе з гонорару.

– Ти хто? – запитали угорця .. – Я артист, – відповів він. – Людина вільної професії. Живописець! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

професія — профе́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
професія — Рід трудової діяльності, що є, звичайно, джерелом існування і вимагає наявності визначених знань, умінь і навичок, котрі забезпечуються навчанням у відповідних навчальних закладах або безпосередньо на виробництві. англ. profession; нім. Beruf m -(e)s, -e; угор. szakma; рос. профессия. Словник із соціальної роботи
професія — Фах, спеціальність, кн. рід занять; (шевця) ремесло; п! КВАЛІФІКАЦІЯ. Словник синонімів Караванського
професія — Те саме, що обітниці чернецькі Словник церковно-обрядової термінології
професія — [профес'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
професія — -ї, ж. Рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань і навичок та є для кого-небудь джерелом існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
професія — Заняття, миття, фах, бранжа Словник чужослів Павло Штепа
професія — профе́сія (від лат. professio – офіційно зазначене заняття, спеціальність) рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і трудових навичок і є джерелом існування; ¤ вільна... Словник іншомовних слів Мельничука
професія — ПРОФЕСІЯ — соціальний феномен, що існує у вигляді специфічних, як правило, інституціалізованих форм — свідомості, діяльності, відносин, а також норм, цінностей та організацій, що пов'язані із систематичним виконанням індивідами суспільно корисних дій... Філософський енциклопедичний словник
професія — ФАХ (рід занять, трудової діяльності, що вимагає певних знань та навичок і є джерелом існування людини), СПЕЦІА́ЛЬНІСТЬ, ПРОФЕ́СІЯ, РЕМЕСЛО́ розм. (перев. у кустарному виробництві); КВАЛІФІКА́ЦІЯ (певний рівень, набутий спеціальною підготовкою). Словник синонімів української мови
професія — Профе́сія, -сії, -сією; -фе́сії, -фе́сій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
професія — рос. профессия вид трудової діяльності, що вимагає певних знань, трудових навичок, умінь, щоб кваліфіковано виконувати певну роботу; предмет постійних занять людини. Eкономічна енциклопедія