прізвище

Значення в інших словниках

1. прізвище — прізвище і фамілія У нашій мові є обидва ці слова, проте значення в них різні. Українське прізвище – це російська фамилия. А фамілія (запозичене з латині) в нас означає “родина”, “члени родини”, “рід”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. прізвище — прі́звище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
3. прізвище — ПРІЗВИЩЕ – ПРІЗВИСЬКО Прізвище. Спадкове родинне найменування, яке додається до імені людини: на прізвище, під чужим прізвищем. Прізвисько. Назва, дана людині за якоюсь характерною рисою, властивістю. Літературне слововживання
4. прізвище — [пр’ізвиешчеи] -шча, м. (ў) -шч'і Орфоепічний словник української мови
5. прізвище — -а, с. 1》 Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. 2》 Те саме, що прізвисько 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. прізвище — ПРІ́ЗВИЩЕ, а, с. 1. Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління й указує на спорідненість. “А як тебе зовуть? Я не знаю”. “Яремою”. “А прізвище?” “Прізвища немає!” (Т. Словник української мови у 20 томах
7. прізвище — ПРІ́ЗВИСЬКО (найменування, яке дається людині крім справжнього прізвища та імені й указує на якусь її рису), НА́ЗВИСЬКО, ПРОЗВА́ННЯ, ПРІ́ЗВИЩЕ рідше, ПРИ́КЛАДКА зневажл., ПРО́ЗВИСЬКО діал., ПРО́ЗВИЩЕ діал., НА́ЗВА діал., ПО́РЕКЛО діал.; КЛИ́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
8. прізвище — Прі́звище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. прізвище — ПРІ́ЗВИЩЕ, а, с. 1. Найменування особи, набуте при народженні або вступі в шлюб, що передається від покоління до покоління і вказує на спорідненість. «А як тебе зовуть? Я не знаю». «Яремою». «А прізвище?» «Прізвища немає!» (Шевч. Словник української мови в 11 томах