пікантний

Значення в інших словниках

1. пікантний — піка́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
2. пікантний — (на смак) гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт) малопристойний, масний, солоний, сов. сальний; (- жінку) вул. смачний, апетитний. Словник синонімів Караванського
3. пікантний — [п'ікантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
4. пікантний — -а, -е. 1》 Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). Пікантний сир. 2》 перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. || Не зовсім пристойний. Пікантний анекдот. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пікантний — Неподобний, спокусливий Словник чужослів Павло Штепа
6. пікантний — ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
7. пікантний — піка́нтний 1. кул. пряний, гострий (м, ср, ст) 2. не зовсім пристойний (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. пікантний — піка́нтний (від франц. piquant – гострий) 1. Різкий, гострий на смак, пряний. 2. Переносно – спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес; привабливий. Словник іншомовних слів Мельничука
9. пікантний — ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Словник синонімів української мови
10. пікантний — Піка́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. пікантний — ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. Словник української мови в 11 томах