1. Словник синонімів української мови

пікантний

ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Він мою справу вже добре знав, вона стала голосною (Уляна Кравченко); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниць і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр (О. Гончар); Одного разу, після якоїсь гучної та бучної студентської історії, Якима.. випровадили з університету (І. Нечуй-Левицький); Кому було потрібно, щоб він став ще й перед судом у такій галасливій справі? (І. Ле); Ліну теж брала цікавість, кортіло торкнутися ближче цієї сенсаційної новини (О. Гончар); Приголомшлива чутка пішла серед гостей (О. Полторацький); По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Г. Хоткевич).

ГО́СТРИЙ (з великою кількістю солі, прянощів, спецій), ПІКА́НТНИЙ, ПРЯ́НИЙ (з прянощами); ПЕКУ́ЧИЙ (який викликає відчуття опіку). Любити гострі страви; Гострий перець; Пікантна підлива; Його (кофе) змінила легка закуска з гостроприправлених, пряних овочів і городини (Ю. Смолич); Пекучий імбир.

НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше, РИЗИКО́ВАНИЙ (РИСКО́ВАНИЙ рідше) (нескромний і фамільярний, який виходить за рамки прийнятого). А що за декольте! Таж стидно між людьми Ходити у такій нескромній туалеті (М. Рильський); Тільки Стасик... все кидав двозначні жарти, від яких болісно червоніла і мало не плакала дівчина (З. Тулуб); Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (А. Головко); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав.. рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (О. Гончар); Край синього неба зашарівся, як сором'язлива дівчина від вільного парубочого слова (Панас Мирний); Сміливий жест; При одній надто "рискованій" сцені я глянув на Аллу Михайлівну, — вона.. дивилась на мене палко, розширеними очима, затримувала дух, ловлячи кожне слово роману з жадібною цікавістю (Леся Українка). — Пор. 1. непристо́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікантний — піка́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пікантний — (на смак) гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт) малопристойний, масний, солоний, сов. сальний; (- жінку) вул. смачний, апетитний. Словник синонімів Караванського
  3. пікантний — [п'ікантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. пікантний — -а, -е. 1》 Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). Пікантний сир. 2》 перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. || Не зовсім пристойний. Пікантний анекдот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пікантний — Неподобний, спокусливий Словник чужослів Павло Штепа
  6. пікантний — ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. пікантний — піка́нтний 1. кул. пряний, гострий (м, ср, ст) 2. не зовсім пристойний (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пікантний — піка́нтний (від франц. piquant – гострий) 1. Різкий, гострий на смак, пряний. 2. Переносно – спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес; привабливий. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пікантний — Піка́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пікантний — ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  11. пікантний — рос. пикантный 1. Різкий, гострий на смак. 2. Не до кінця зрозумілий, недоторканий, ставить у незрозуміле або не до кінця зрозуміле становище. 3. Переносно — спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес. Eкономічна енциклопедія