1. Словник української мови в 11 томах

пікантний

ПІКА́НТНИЙ, а, е.

1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.).

2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін.

Труби блищали на сонці, як золото, й при білих конях надавали картині щось дуже пікантне й героїчне (Н.-Лев., III, 1956, 133);

Тітка Прохіра докладно.. випитала в Гашіци всі подробиці пікантної справи (Коцюб., І, 1955, 249);

По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Хотк., II, 1966, 76);

// Не зовсім пристойний.

Чоловіки переходили до кабінету курити, і там уже починалася інша розмова, а як були самі, без дам, то навіть і на дуже пікантні теми (Головко, II, 1957, 278);

Там [на іменинах] ми тільки пили, їли, курили, грали в карти та пробавлялись пікантними анекдотами (Збірник про Кроп., 1955, 65);

// Який своїм привабливим виглядом викликає хтивість; звабливий.

Пікантна жінка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікантний — піка́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пікантний — (на смак) гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт) малопристойний, масний, солоний, сов. сальний; (- жінку) вул. смачний, апетитний. Словник синонімів Караванського
  3. пікантний — [п'ікантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. пікантний — -а, -е. 1》 Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). Пікантний сир. 2》 перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. || Не зовсім пристойний. Пікантний анекдот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пікантний — Неподобний, спокусливий Словник чужослів Павло Штепа
  6. пікантний — ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. пікантний — піка́нтний 1. кул. пряний, гострий (м, ср, ст) 2. не зовсім пристойний (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пікантний — піка́нтний (від франц. piquant – гострий) 1. Різкий, гострий на смак, пряний. 2. Переносно – спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес; привабливий. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пікантний — ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Словник синонімів української мови
  10. пікантний — Піка́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. пікантний — рос. пикантный 1. Різкий, гострий на смак. 2. Не до кінця зрозумілий, недоторканий, ставить у незрозуміле або не до кінця зрозуміле становище. 3. Переносно — спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес. Eкономічна енциклопедія