реквірент
рос. реквирент
(від латин. requirens — вимагаючий) — власник векселя, що звертається у судові інстанції з вимогою опротестувати вексель.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реквірент — реквіре́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- реквірент — -а, ч., фін. Тримач векселя, який звертається до якогось уповноваженого органу (напр., нотаріального) з вимогою опротестувати вексель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реквірент — РЕКВІРЕ́НТ, а, ч., фін. Векселетримач, який звертається до нотаріального чи іншого уповноваженого органу з вимогою опротестувати вексель. Словник української мови у 20 томах
- реквірент — реквіре́нт [від лат. requirens (requirentis) – той, що вимагає] векселедержатель, який звертається до нотаріального або іншого відповідного органу з вимогою опротестувати вексель. Словник іншомовних слів Мельничука