рознарядка

рос. разнарядка

1. Заявка на ресурси, яка містить вказівку про необхідність і спосіб розподілу загального ресурсу на частини і види, що адресуються різним одержувачам. 2. Розпорядження вищестоящого відомства підпорядкованим ланкам про цільове виділення ресурсів з урахуванням заданої структури, що практикувалось у доперебудовний час.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознарядка — рознаря́дка 1 іменник жіночого роду розподіл рознаря́дка 2 іменник жіночого роду документ Орфографічний словник української мови
  2. рознарядка — -и, ж. 1》 Плановий розподіл кого-, чого-небудь. || Документ, що містить розпорядження про такий розподіл. 2》 Документ, розпорядження про виконання яких-небудь робіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознарядка — РОЗНАРЯ́ДКА, и, ж. 1. Плановий розподіл кого-, чого-небудь. Економічну основу суспільства на початку перехідного періоду складає тотально-державна власність на засоби виробництва, а не приватна власність. Словник української мови у 20 томах
  4. рознарядка — РОЗНАРЯ́ДКА, и, ж. 1. Плановий розподіл кого-, чого-небудь; // Документ, що містить розпорядження про такий розподіл. — МТС одержує ці машини по рознарядці, безкоштовно (Автом., Щастя.., 1959, 87); — Є рознарядка губернського комітету незаможних селян. Словник української мови в 11 томах