самобутність

рос. самобытность

своєрідність, самостійність у розвитку, в культурі, духовності, звичаях, обрядах, традиціях (на противагу наслідуванню).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самобутність — самобу́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. самобутність — [самоубут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. самобутність — -ності, ж. Властивість за знач. самобутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. самобутність — Самобу́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (Літ. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах