самобутність
рос. самобытность
своєрідність, самостійність у розвитку, в культурі, духовності, звичаях, обрядах, традиціях (на противагу наслідуванню).
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самобутність — самобу́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- самобутність — [самоубут(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- самобутність — -ності, ж. Властивість за знач. самобутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (з газ. Словник української мови у 20 томах
- самобутність — Самобу́тність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- самобутність — САМОБУ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. самобу́тній. Сильний талант збагачується від інших і зберігає самобутність, що живиться соками рідної землі, подихом історії, життям народу (Літ. Укр., 25. Словник української мови в 11 томах