сегмент

рос. сегмент

1. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою поверхнею і відділена січною площиною. 2. Умовна одиниця логічного розподілу пам'яті з метою її описання, розміщення й адресування. 3. Одна або більше програмних секцій, яка повинна завантажуватись в основну пам'ять і виконуватись як одне логічне ціле. 4. Частина повідомлення у телеобробці, яка може розміщатись у буфері вводу-виводу. 5. Частина чогось цілого, єдиного (напр., С. ринку товарів, послуг, цінних паперів).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сегмент — сегме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сегмент — [сеигмент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. сегмент — -а, ч. 1》 У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сегмент — Утинок, частина, частка, (математ.) сегмент Словник чужослів Павло Штепа
  5. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. Виділена в цілому частина, ділянка, галузь і т. ін. Сегмент економіки; Сегмент ринку; Европейський сегмент. 2. мат. Словник української мови у 20 томах
  6. сегмент — сегме́нт (лат. segmentum – відрізок, смуга, від seco – ріжу, розсікаю) 1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і хордою цієї лінії (плоский С, круговий, параболічний та інші). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною; // Фігура, предмет або частина площі такої форми; // техн. Назва деяких деталей такої форми. Словник української мови в 11 томах