сегмент
СЕГМЕ́НТ, а, ч.
1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною;
// Фігура, предмет або частина площі такої форми;
// техн. Назва деяких деталей такої форми.
Для другого обробітку міжрядь приготували долота з навареними сегментами, щоб вони глибоко підрізували бур’яни, розпушували грунт (Хлібороб Укр., 6, 1969, 45).
2. зоол. Один із поздовжньо розташованих члеників тіла, з яких складається організм деяких тварин.
Сегмент хробака.
3. анат. Одна з однорідних ділянок, із яких складаються деякі органи, частини тіла.
Сегмент хребта.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сегмент — сегме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сегмент — [сеигмент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- сегмент — -а, ч. 1》 У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сегмент — Утинок, частина, частка, (математ.) сегмент Словник чужослів Павло Штепа
- сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. Виділена в цілому частина, ділянка, галузь і т. ін. Сегмент економіки; Сегмент ринку; Европейський сегмент. 2. мат. Словник української мови у 20 томах
- сегмент — сегме́нт (лат. segmentum – відрізок, смуга, від seco – ріжу, розсікаю) 1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і хордою цієї лінії (плоский С, круговий, параболічний та інші). Словник іншомовних слів Мельничука
- сегмент — рос. сегмент 1. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою поверхнею і відділена січною площиною. 2. Умовна одиниця логічного розподілу пам'яті з метою її описання, розміщення й адресування. Eкономічна енциклопедія