1. Словник іншомовних слів Мельничука

сегмент

сегме́нт

(лат. segmentum – відрізок, смуга, від seco – ріжу, розсікаю)

1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і хордою цієї лінії (плоский С, круговий, параболічний та інші).

2. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою кривою поверхнею і відділена січною площиною (просторовий С. – кульовий тощо).

3. Відрізок прямої разом з його кінцями; сукупність усіх дійсних чисел між двома заданими (включаючи й задані).

4. Одна з багатьох однорідних частинок, з яких складається тіло деяких тварин (напр., дощового черв’яка) або з яких складаються деякі органи (напр., хребет).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сегмент — сегме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сегмент — [сеигмент] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. сегмент — -а, ч. 1》 У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сегмент — Утинок, частина, частка, (математ.) сегмент Словник чужослів Павло Штепа
  5. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. Виділена в цілому частина, ділянка, галузь і т. ін. Сегмент економіки; Сегмент ринку; Европейський сегмент. 2. мат. Словник української мови у 20 томах
  6. сегмент — СЕГМЕ́НТ, а, ч. 1. У математиці — частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною; // Фігура, предмет або частина площі такої форми; // техн. Назва деяких деталей такої форми. Словник української мови в 11 томах
  7. сегмент — рос. сегмент 1. Частина простору, обмежена поверхнею кулі або іншою поверхнею і відділена січною площиною. 2. Умовна одиниця логічного розподілу пам'яті з метою її описання, розміщення й адресування. Eкономічна енциклопедія