синдикат
рос. синдикат
одна з форм договірного об'єднання картельного типу підприємців окремої галузі виробництва з метою супротиву монополії шляхом захоплення ринку і спеціалізації виробництва та спільного збуту товарів за єдиними цінами через єдину торговельну організацію, яка звичайно організовується у формі акціонерного товариства. У дорадянський період в Україні діяли такі С., як "Продамет", "Продвутілля", "Продаруд", "Союз рельсовых фабрикантов", "Урожай", "Синдикат цукрозаводчиків" та ін. Більшовицький уряд націоналізував С. За НЕПу існували державні С., їх було ліквідовано у 1929-1930 рр. В умовах ринкової економіки С. функціонують як об'єднання картельного типу. Водночас такі торговельні організації здійснюють закупівлю матеріалів і сировини для фірм-учасниць С. Тим самим створюються умови для нормальної діяльності в умовах ринкової конкуренції. С. має спільний статутний капітал та єдину управу. Водночас кожен із членів-засновників С. не втрачає своєї господарської самостійності — статусу юридичної особи.
Значення в інших словниках
- синдикат — синдика́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синдикат — див. МОНОПОЛІЯ. Словник синонімів Караванського
- синдикат — -у, ч. 1》 Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції. 2》 іст. У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- синдикат — Спілка Словник чужослів Павло Штепа
- синдикат — СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм монополії, яка характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, – втратою комерційної самостійності. Словник української мови у 20 томах
- синдикат — (англ. syndicate) зростання ефективності діяльності, внаслідок поєднання, інтеграції окремих частин в єдину систему. Економічний словник
- синдикат — синдика́т (франц. syndicat, від грец. σύνδικος – захисник) 1. Одна з форм капіталістичних монополій; об’єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтримання високого рівня цін і одержання надприбутку. Словник іншомовних слів Мельничука
- синдикат — Порозуміння між господарчими суб'єктами, що зав'язується з метою здійснення спільного починання, яке перевищує можливості кожного учасника, або з метою розділити ризик. Універсальний словник-енциклопедія
- синдикат — Синдика́т, -ту, -тові; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синдикат — СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції; характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об’єднаних підприємств і, з другого... Словник української мови в 11 томах