синдикат

синдика́т

-у, ч.

1》 Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції.

2》 іст. У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін.

3》 У Франції та деяких інших країнах – назва професійних спілок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синдикат — синдика́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синдикат — див. МОНОПОЛІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. синдикат — Спілка Словник чужослів Павло Штепа
  4. синдикат — СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм монополії, яка характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, – втратою комерційної самостійності. Словник української мови у 20 томах
  5. синдикат — (англ. syndicate) зростання ефективності діяльності, внаслідок поєднання, інтеграції окремих частин в єдину систему. Економічний словник
  6. синдикат — синдика́т (франц. syndicat, від грец. σύνδικος – захисник) 1. Одна з форм капіталістичних монополій; об’єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтримання високого рівня цін і одержання надприбутку. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. синдикат — Порозуміння між господарчими суб'єктами, що зав'язується з метою здійснення спільного починання, яке перевищує можливості кожного учасника, або з метою розділити ризик. Універсальний словник-енциклопедія
  8. синдикат — Синдика́т, -ту, -тові; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. синдикат — СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції; характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об’єднаних підприємств і, з другого... Словник української мови в 11 томах
  10. синдикат — рос... Eкономічна енциклопедія