1. Словник української мови у 20 томах

синдикат

СИНДИКА́Т, у, ч.

1. Одна з форм монополії, яка характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об'єднаних підприємств і, з другого, – втратою комерційної самостійності.

Наш кооператив, що недавно став синдикатом, уже сьогодні пропонує створювати як його підрозділи фермерські господарства (з газ.);

Союзи, об'єднання підприємців – монополії (трести, синдикати та ін.) ставили своїм завданням в першу чергу підвищити ціни на товари всередині країни і за рахунок одержаного надприбутку мати змогу викинути товари по низьких цінах на зовнішні ринки і завоювати ці ринки (з наук. літ.);

До Всеросійського товариства (синдикату) входили всі сахарозаводчики (Ф. Бурлака).

2. У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін.

3. У Франції та деяких інших країнах – назва професійних спілок.

4. Мафіозне об'єднання, угруповання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синдикат — синдика́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синдикат — див. МОНОПОЛІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. синдикат — -у, ч. 1》 Одна з форм монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції. 2》 іст. У період непу в СРСР – об'єднання трестів певної галузі промисловості для планових закупок сировини, збуту виробів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синдикат — Спілка Словник чужослів Павло Штепа
  5. синдикат — (англ. syndicate) зростання ефективності діяльності, внаслідок поєднання, інтеграції окремих частин в єдину систему. Економічний словник
  6. синдикат — синдика́т (франц. syndicat, від грец. σύνδικος – захисник) 1. Одна з форм капіталістичних монополій; об’єднання самостійних підприємств з метою регулювання ринку певного товару, підтримання високого рівня цін і одержання надприбутку. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. синдикат — Порозуміння між господарчими суб'єктами, що зав'язується з метою здійснення спільного починання, яке перевищує можливості кожного учасника, або з метою розділити ризик. Універсальний словник-енциклопедія
  8. синдикат — Синдика́т, -ту, -тові; -ка́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. синдикат — СИНДИКА́Т, у, ч. 1. Одна з форм капіталістичної монополії, метою якої є одержання надприбутку шляхом організації збуту продукції; характеризується, з одного боку, збереженням виробничої самостійності об’єднаних підприємств і, з другого... Словник української мови в 11 томах
  10. синдикат — рос... Eкономічна енциклопедія