скрип

Значення в інших словниках

1. скрип — скрип 1 вигук незмінювана словникова одиниця скрип 2 іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. скрип — Скрипіт, скрипіння. Словник синонімів Караванського
3. скрип — I -у, ч. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин. || Звуки, що їх видають деякі птахи (снігурі, деркачі і т. ін.). Зі скрипом — дуже трудно, через силу або знехотя. II виг. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скрип — СКРИП¹, у, ч. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин. Заробітчани йшли мовчки. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків (Панас Мирний); Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (І. Словник української мови у 20 томах
5. скрип — з скри́пом (з ри́пом). З великими труднощами, нелегко. Неспокійне життя Крутогори зі скрипом, непередбаченими зупинками, поволі, але неухильно ішло вперед (М. Ю. Тарновський). з скри́пом-ри́пом. Інші дівчата входили в життя майстерні з скрипом-рипом, часто з сльозами й наріканням (І. Сенченко). Фразеологічний словник української мови
6. скрип — СКРИП¹, у, ч. Різкі, високі звуки, утворювані тертям, стисканням і т. ін. предметів або їх частин. Заробітчани йшли мовчки. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків (Мирний, І, 1949, 226); Чути скрип пер, шелест паперу, брязк ножиць (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. скрип — Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39. --------------- Скрип, -пу II м. Скрипъ, скрипѣніе. чо́боти на скрипах. Скрипящіе сапоги. Словник української мови Грінченка