словник

рос. словарь

1. Лексичний та словниковий склад мови, діалекту окремої соціальної групи, письменника. 2. Сукупність слів, термінів, понять, розміщених в алфавітному порядку, основне призначення яких полягає в тому, щоб слова і словосполучення вживались відповідно до значень, їм притаманних. 3. Довідкова книга, що містить набір слів, термінів, тлумачень, словосполучень, ідіом тощо, згрупованих і розміщених за певними об'єднуючими принципами, які несуть відомості щодо їх значення, походження, вживання або інформацію про поняття, предмети, що вони їх означають, про видатних діячів науки, культури, мистецтва, техніки тощо (енциклопедичний С.). Розрізняють С. тлумачні, синонімічні, фразеологічні та ін. Користування ними дає можливість досягти в офіційно-діловій мові змістовної ясності та точності висловлення.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

словник — словни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
словник — [слоўник] -ниека, м. (на) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
словник — -а, ч. 1》 Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін.). Орфографічний словник. Тлумачний словник. 2》 тільки одн. Сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
словник — СЛОВНИ́К, а́, ч. 1. Зібрання слів (або морфем, словосполучень), розташованих, як правило, в алфавітному порядку, з тлумаченням, поясненням, перекладом на іншу мову або інформацією про предмети, що позначаються словами. Словник української мови у 20 томах
словник — Сукупність слів певної мови, зібраних за певними ознаками і, як правило, впорядкованими за алфавітом; книжка, яка містить таку сукупність; розрізняють: лінгвістичні с. пояснюють значення слів або подають їх іншомовні відповідники; предметні... Універсальний словник-енциклопедія
словник — ЛЕ́КСИКА (словниковий склад), СЛОВНИ́К, ЛЕКСИКО́Н книжн. Зібрана й зафіксована в словниках лексика будь-якого народу становить його мовну скарбницю, історію життя, його світобачення і світовідчуття (з журналу); Незвичайно барвиста, багата словником... Словник синонімів української мови
словник — Словни́к, -ка́, -ко́ві, у -нику́ і -нико́ві; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
словник — СЛОВНИ́К, а́, ч. 1. Книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
словник — Словник, -ка м. Словарь. Словник української мови Грінченка