словник

СЛОВНИ́К, а́, ч.

1. Зібрання слів (або морфем, словосполучень), розташованих, як правило, в алфавітному порядку, з тлумаченням, поясненням, перекладом на іншу мову або інформацією про предмети, що позначаються словами.

Енциклопедичний словник;

Етимологічний словник;

Морфемний словник;

Орфографічний словник;

Перевірити за словником;

Словник синонімів;

Укладати словник;

Робота над словником у видавництві;

Уводити слово до реєстру словника;

// Довідкова книга, що містить зібрання слів.

Перші українські словники кінця XVI – початку XVII ст. мали значення своєрідних енциклопедичних довідників (із журн.).

2. тільки одн. Сукупність слів певної мови, лексика, яка використовується кимось або на певній території, використовується в чиїй-небудь мові.

Радію кожному слову, що входить у твій [П. Тичини] словник (М. Драй-Хмара);

Словник Михайла Окуня (“Розумний і дурень”) рясніє такими термінами, як “розписка”, “вексель”, “квитанція”, “трактат”, “комерція” (з наук. літ.);

// Сукупність слів певної мови; лексика.

Окремі діалектизми можуть увійти і входять до словника літературної мови, втративши своє вузьке, місцеве значення (з наук. літ.);

Збагатити свій словник;

Поетичний словник П. Тичини;

Словник поліських народних говорів.

(1) Академі́чний словни́к – словник нормативного типу, який характеризується вичерпністю подання мовного матеріалу;

(2) Диференці́йний словни́к – словник близько-споріднених мов, який включає тільки слова, що не є спільними для цих мов;

(3) Обласни́й словни́к – словник місцевих слів, виразів; діалектний словник.

Обласний .. словник – словник, що містить у собі лексику певного діалекту або говору (з наук. літ.);

(4) Тлума́чний словни́к – словник, який містить пояснення, трактування слів.

Тлумачний словник – одномовний словник, в якому з більшою або меншою повнотою охоплюється загальновживана лексика тієї чи іншої літературної мови, пояснюється значення слів та відтінки їх значень (з наук. літ.).

△ (5) Акти́вний словни́к, лінгв. – запас слів, яким практично користується людина в усній та писемній мові;

(6) Паси́вний словни́к, лінгв. – запас слів у будь-якого носія мови, значення яких він розуміє, але сам їх не вживає;

(7) Часто́тний словни́к – словник, який відбиває частоту вживання слів у мові.

За частотними словниками майбутнє у викладанні іноземних мов у школах і вищих навчальних закладах, у визначенні авторства творів (з наук.-попул. літ.).